СВАДЬБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Гуляти на весіллі; справляти весілля. Два тижні свадьбували, танцювали… (Три золоті сл., 1968, 33); — Коли ми, Іване, те весілля будемо гуляти? Ми готові свадьбувати, а ти молодого прогнав з дому! (Томч., Жменяки, 1964, 130).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 64.