САФЛО́Р, у, ч.

1. бот. (Carthamus L.). Південна трав’яниста рослина родини складноцвітих, з насіння якого одержують олію, а із суцвіть — фарбу. Сафлор іноді розводять на городах заради пелюсток, які використовують для забарвлення в жовтий колір тіста та інших продуктів (Ол. та ефір. культ., 1956, 331).

2. Червона і жовта фарби, виготовлені із суцвіть цієї рослини.

3. Ефірна олія з насіння цієї рослини.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 62.