САТИ́НОВИЙ, а, е. Прикм. до сати́н. Сатинова тканина; // Пошитий із сатину. Джмелик ліниво підвівся, солодко потягнувся, синя сатинова сорочка.. тісно обтисла широкі груди (Тют., Вир, 1964, 79); // Критий, обшитий сатином. Сатинова ковдра.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 61.