СА́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. са́пати і звуки, утворювані цією дією. Кругом тихо було,.. тілько сонне сапання служниці чути було з-за печі (Фр., V, 1951, 407); Нараз до його слуху долетіло з боку омшаника важке сапання і глухий гупіт (Кол., Терен.., 1959, 109); * У порівн. Гомін хвиль перейшов у бухання. Спочатку глухе, як важке сапання (Коцюб., І, 1955, 391).

САПА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. сапа́ти. Захопившись сапанням, Тетяна незчулася, як опинилась під зливою (Добр., Тече річка.., 1961, 94); Найбільш трудомісткою операцією, як відомо, раніше було ручне сапання. Механізований міжрядний обробіток звільнив людей від цієї важкої роботи (Рад. Укр., 22.III 1961, 2).

2. Пора, період, коли найінтенсивніше сапають. — Дасте мені, куме Семене, плуга? Я вам відроблю в сапання (Март., Тв., 1954, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 56.