САМОПІЗНА́ННЯ, я, с. Пізнання людиною, класом, суспільством себе, своєї внутрішньої суті. ..вони [К. Маркс і Ф. Енгельс] навчили робітничий клас самопізнання й самосвідомості.. (Ленін, 2, 1969, 6); Не все співати нам про квіти Та любуватися Дніпром… Година — дбать про шлях освіти, Люд забезпечити добром;.. Збудить чуття самопізнання, Шаноби власної чуття (Граб., І, 1959, 166); [Любов:] Я вже напевне піаністкою не буду, знаю музику настільки, щоб се розуміти… [Орест:] Ну, що се у вас такий песимізм сьогодні? [Любов:] Зовсім ні, а просто самопізнання (Л. Укр., II, 1951, 11); Вчення Сковороди про самопізнання було передовим, бо пов’язане ж воно із шуканням щастя для людей (Тич., III, 1957, 216); У підлітковому віці у дітей виникає потреба «думати про себе», потреба в самопізнанні (Рад. психол. наука.., 1958, 388).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 42.