САМОЗАСУ́ДЖЕННЯ, я, с. Те саме, що самоо́суд. Ніхто з емігрантів так не відтворив у своїй творчості туги за Україною, тяжкого каяття і самозасудження, як Олесь у своїх віршах (Рад. літ-во, 1, 1958, 103).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 36.