Про УКРЛІТ.ORG

самозаспокоєний

САМОЗАСПОКО́ЄНИЙ, а, е. Який не дбає, не турбується про справи, вважаючи їх хід успішним. Люди бездарні, зарозумілі, нечесні, самозаспокоєні не мають права займати командні пости (Літ. газ., 20.I 1961, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 36.

вгору