САМОВО́ЛЯ, і, ж. Те саме, що самові́лля. Не тихне дума люта Про кайдани і про пута, Про сіпацтво та неволю, І про царську самоволю (Фр., XIII, 1954, 152); Вже не тільки самоволя вчительська, а й звичайнісінькі вимоги шкільної дисципліни доводили його до сказу (Крим., Вибр., 1965, 324).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 32.