Про УКРЛІТ.ORG

самовдоволено

САМОВДОВО́ЛЕНО. Присл. до самовдово́лений. — Ну, це справа безнадійна,— сказав Гудзій самовдоволено.Вимога цілком законна!почулись голоси з залу (Головко, II, 1957, 547); Боженька, здавалося, самовдоволено посміхався собі в бороду (Донч., III, 1956, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 30.

вгору