САЛІЦИ́ЛОВИЙ, а, е: ∆ Саліци́лова кислота́ — органічна сполука, що вживається в медицині як ліки, в техніці — для виготовлення барвників, желатину і т. ін., у харчовій промисловості — при консервуванні тощо; Саліци́ловий натр (на́трій) — сіль саліцилової кислоти, що вживається як протиревматичний, жарознижувальний і болезаспокійливий засіб. Напилася [тьотя Еля] касторки і саліцилового натру (Л. Укр., V, 1956, 193); Живучи в казармі, Шевченко знов почав хворіти. Ноги нили від ревматизму, і скільки не напував його фельдшер конячими дозами саліцилового натру, йому не легшало (Тулуб, В степу.., 1964, 195).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 18.