САКСАУ́ЛОВИЙ, а, е. Прикм. до саксау́л. Між саксауловими кущами він стриножив коня, а сам заліг у хащах (Десняк, Десну.., 1949, 321).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 17.