САЖ, а́, ч.

1. Рублений хлів, у якому відгодовують свиней. Ні в чому не кохалася так тітка Софія, як у кабанах. І тепер у сажі сиділо два кабани, завбільшки з телят (Л. Янов., І, 1959, 37); Підійшов [Литка] до великого сажа.. Звідти захрюкала одгодована свиня (Епік, Тв., 1958, 75); Комин розвалив [дід], вікна цеглою позакладав.. Була хата як хата, а тепер якийсь саж (Мокр., Сто.., 1961, 131); * У порівн. У хаті в тебе, Параско, як у сажу (Барв., Опов.., 1902, 108); // Такий хлів, що використовувався для покарання, для тимчасового ув’язнення. Добра чимало Вони творили на землі, Ріками сльози розлили, А кров морями.. За нас, сердешних, мир палили! Поки їх в саж не засадили (Шевч., II, 1963, 250); — А мені треба уроки учити. Учитель і вчора нахвалявся: бути тобі, каже, Василю, у сажі… А я чим винуватий? Позавчора картоплю вибирали… Ви сказали: іди вибирати, покинь книжку… (Мирний, IV, 1955, 27); // Місце в хліві, клітка, де відгодовують гусей, індиків і т. ін.

2. Сплетений з лози овальний (у формі яйця) кошик, у якому, зануривши у воду, зберігають виловлену рибу. Савка ловив рибу, і йому треба було лози на сажі (Гр., І, 1963, 551); — Чого це ти до другого берега правиш? — сердито обізвався Йонька.. — Там у мене саж прихований. — І багато назбирав [риби]? — Кілограмів двадцять… (Тют., Вир, 1964, 256).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 14.