РІПНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст. Працювати ріпником. — Мій батько споконвіку ріпникував у Бориславі (Цюпа, На крилах.., 1961, 277).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 576.