РІЙБА́, и́, ж., рідко. Те саме, що рої́ння. Земський наїзд ще ні одного разу не був такий людний, як тепера.. Слово по слову — ціле море слів, гук і гам стоїть, мов у вулику перед рійбою (Мирний, III, 1954, 386).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 573.