РІЗНОКОЛЬОРО́ВИЙ, а, е. Те саме, що різноба́рвний 1. Простягнуся де-небудь на траві, котра, що твій килим квітчастий,.. горить на сонці різнокольоровими квітами, задивлюся на чудову далину (Коцюб., І, 1955, 466); Ліс стояв різнокольоровий, барвистий. Жовте, червоне, руде листя заквітчувало дерева, і дерева красувались одне перед одним (Ів., Ліс. казки, 1954, 27).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 568.