Про УКРЛІТ.ORG

різець

РІЗЕ́ЦЬ, зця́, ч.

1. Однолезовий інструмент для обробки площин, а також циліндричних та фасонних поверхонь металевих, пластмасових та інших заготовок; ріжуча частина інструмента чи якого-небудь знаряддя. Під час обробки металів різанням користуються найрізноманітнішими інструментами: різцями, фрезами, напилками, свердлами, розвертками тощо (Різальні інстр.., 1959, 5); Для одержання високих декоративних властивостей деталі корпусу годинника за останній час на ряді заводів обробляють алмазними різцями (Наука.., 12, 1960, 19); // Інструмент для різьблення. Став він [камінь] поволі, помалу на образ скидатися людський, Як розпочата у мармурі постать, іще невиразна, Ще не дороблена тоншим різцем (Зеров. Вибр., 1966, 311); Ось чорноморці. Бронзові їх лиця Різець натхненного митця різьбив (Криж., Срібне весілля, 1957, 107); // Інструмент для підрізування стільників. Дід пішов до пасіки, узявши покришку і різець. Скоро й вернувся, несучи на покришці стільник білого пахучого меду (Мирний, І, 1954, 195).

2. Знаряддя кам’яного віку з кременю для обробки кістки, рогу та деяких порід каменю. В людей пізнього давньокам’яного віку з’являються вже різні знаряддя з кременю, кістки і рогускребачки, проколки, голки, наконечники для списів та гарпунів, різці та ін. (Іст. СРСР, І, 1957, 6).

3. тільки одн., перен. Про мистецтво скульптури. Майстри різця передусім звертаються до образів сучасників,робітників, селян, трудової інтелігенції,прагнуть відобразити характер, знайти типові риси нової людини, народженої Жовтнем (Мист., 5, 1957, 8); Словесно-художній його [Т. Шевченка] живопис досяг високого узагальнення, поєднуючи виразність слова, пензля, різця, музичної симфонічності (Вітч., 10, 1963, 132); // Майстерність, стиль, манера якого-небудь скульптора. Чого ти, хлопче, вбравсь у стрій лицарський, Немов боїшся насміху і сварки? Чого важкий свій молот каменярський Міняєш на тонкий різець Петрарки? (Фр., X, 1954, 139).

4. Передній зуб плоскої форми у людини або тварини. Жовті різці вперто випираються назовні, від того й верхня Блюмова губа така неспокійна завжди (Кол., На фронті.., 1959, 10); Між різцями і кутніми міститься так званий беззубий край, на якому у жеребців і меринів виростають ікла (Конярство, 1957, 26); Різцями гризуни перегризають стебла, а іноді і землю риють; кутніми зубами перетирають їжу (Шкідн. поля.., 1949, 114).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 563.

вгору