РІВНОЧА́СНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до рівноча́сний. Ольга з неймовірною рівночасністю почула постріл і побачила, як Аврельця, скулившись, захиталась (Вільде, Сестри.., 1958, 476).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 552.