РУХЛИ́ВО. Присл. до рухли́вий 2. Він рухливо, заклопотано та рвучко вітається (Мас., Роман.., 1970, 76).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 915.