РУ́НТАТИ, аю, аєш, недок., перех., діал. Тривожити, турбувати; // Зрушувати з місця, чіпати. Ми як найшли того мертвяка, так.. його не рунтали (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 910.