РУКОМЕСЛО́, а́, с., розм. Те саме, що ремесло́. Вже моє рукомесло бур’яном поросло (Номис, 1864, №. 10413); Я мріяв тоді стати ковалем. Це рукомесло було в нашому селі у великій пошані (Знання.., 5, 1971, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 906.