РУ́ДНЯ, і, ж., рідко. Те саме, що рудни́к. Шахтарем на рудні був [батько], зазнав на світі багато фахів (Сос., II, 1958, 365); Випадок допоміг влаштуватись на цій же рудні до майстерні (Панч, О. Пархом., 1939, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 896.