РУДИМЕНТА́РНИЙ, а, е.

1. біол. Який є рудиментом (у 1 знач.). В тілі каракатиць і кальмарів збереглася рудиментарна раковина у вигляді вапняної пластинки (Наука.., 2, 1958, 24); Змієподібні ящірки.. або зовсім позбавлені кінцівок, або мають лише рудиментарні задні кінцівки у вигляді невеличких сосочків (Визначник земноводних.., 1955, 93).

∆ Рудимента́рний о́рган — орган, який утратив своє первинне значення в процесі історичного розвитку організму. У людини теж є рудиментарні органи: відросток сліпої кишки (апендикс), м’язи вуха (Знання.., 3, 1966, 14).

2. перен., книжн. Стос. до рудимента (у 2 знач.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 895.