РОТАЦИ́ЗМ, у, ч., спец.

1. Гаркавість, нечіткість у вимові звука «р».

2. Чергування приголосних, що полягає в переході зубних «з», «с», «л» у сонорний «р».

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 888.