РОМА́ШКА, и, ж. (Matricaria L.). Трав’яниста рослина родини складноцвітих з дуже розгалуженими стеблами й суцвіттями-кошиками, що складаються з білих пелюстків і жовтого осередка. Впали яблука в трави, У ромашки, у м’яту, Ходить осінь білява У запасці строкатій (Гірник, Сонце.., 1958, 70); В тій траві траплялися чудові сині та блакитні дзвіночки і білі з жовтим серцем ромашки (Трубл., Шхуна.., 1940, 31); // у знач. збірн. Над берегом послався невеликий, густо зацвічений білою ромашкою луг (Коз., Вибр., 1947, 74); Він зовсім виразно бачить той зруб, на якому востаннє перед глухотою косив білу від ромашки і голубу від дзвіночків траву… (Стельмах, І, 1962, 167); // Квітка цієї рослини. Надійка.. іде поруч мовчазна, весь час нахиляється і збирає квіти. То ромашку зірве, то жов-торотика, то пустоцвіт (Чаб., Тече вода.., 1961, 10); Вона годувала овець ромашками свого букета (Ільч., Вибр., 1948, 48).

∆ Ліка́рська рома́шка (Matricaria chamomilla L.) — найпоширеніший вид цієї рослини; квіткові кошики її мають лікувальні властивості і використовуються в медицині; рум’янок.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 879.