РОМАНТИ́ЧКА, и, ж., розм. Жін. до рома́нтик 2. — Бачиш, яка я фантастка, романтичка (Фр., IV, 1950, 359); Кожна дівчина хоче стати Джульєтою, хоче, щоб кохання защебетало їй у серці солов’єм,.. як бачите, я в цьому романтичка (Речм., Твій побратим, 1962, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 878.