РОМАНСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., рідко. Те саме, що залиця́тися. Гусари розвеселились і почали романсувати з паннами (Н.-Лев., III, 1956, 150); Якби їй був хто сказав, що її дочка буде романсувати, коли ще над її колискою сиділа, то була б цього, певно, не стерпіла (Кобр., Вибр., 1954, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 877.