РОЙО́К, йка́, ч. Зменш, до рій¹ 1. Раз наймит піймав у садочку ройка, так з того одного розроїлось колодок в тридцять (Стор., І, 1957, 58).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 874.