РОЗІМЧА́ТИСЯ, чи́ться, док., рідко. Швидко поширитися, рознестися у всі боки. Такая розімчалась чутка [про смерть Амати] В народі, в городі, в полках (Котл., І, 1952, 290).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 684.