РОЗШВЕ́НДЯТИСЯ, яюся, яєшся, док., розм. Почати довго, багато швендяти. — Це вже дід твій запалив люльку та розшвендявся та розбухикався так, що й мертвого розбудить (Збан., Мор. чайка, 1959, 90).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 865.