РОЗЧИЩА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗЧИ́СТИТИСЯ, иться, док.

1. Очищатися, звільнятися від чогось непотрібного, зайвого і т. ін., що захаращує, засмічує. Кілька разів на добу спалахували короткі, блискавичні сутички з ворожими заслонами, потім дорога знову розчищалася (Гончар, І, 1959, 388); Небо розчистилося від хмар.

2. тільки недок. Пас. до розчища́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 862.