РОЗЧА́ТИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до розча́ти; // розча́то, безос. присудк. сл. В чорній пекарні, як в кузні.. Оберемок дров біля печі, розчато чистить картоплю. І все покинуто жужмом (Коцюб., II, 1955, 58).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 859.