Про УКРЛІТ.ORG

розчаровуватися

РОЗЧАРО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗЧАРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Відчувати розчарування ким-, чим-небудь.— Скажи, хіба ти ніколи не розчаровувалась у людях? (Донч., V, 1957, 338); Опришки.. розчарувалися, не найшовши сподіваних скарбів (Фр., VІІІ, 1952, 204); Йшла [Галя], як людина, що розчарувалась в усьому на світі й бреде, невідомо куди і для чого (Збан., Між.. людьми, 1955, 102).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 858.

вгору