РОЗЦІЛО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗЦІЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. З почуттям, від душі цілувати один одного; цілуватися декілька разів. Панотець також свою газдиню відкликає набік і.. розціловується (Черемш., Вибр., 1952, 270); Сагайдачний тричі розцілувався з майбутнім тестем і сів на призьбу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 58).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 857.