РОЗХЛЬО́СТУВАТИ¹, ую, уєш, недок., РОЗХЛЕСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм. Розплутувати, розв’язувати, звільняти захлеснутий кінець чого-небудь.

РОЗХЛЬО́СТУВАТИ², ую, уєш, недок., РОЗХЛЬО́СТАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Частим або сильним хльостанням псувати, розтріпувати що-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 851.