Про УКРЛІТ.ORG

розхвилювати

РОЗХВИЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех. Викликати у кого-небудь сильне хвилювання, великий неспокій. Не втрималась вона і розхвилювала Лукію, розповіла їй усе про матір (Донч., III, 1956, 91); Шевченка зворушила й розхвилювала така тепла зустріч і те, що вперше після нестерпно важкої подорожі і огидного каземату він нарешті знов опинився в затишній кімнаті, серед земляків (Тулуб, В степу.., 1964, 43); [Цвіркун (до Лесі):] Тут у нас, у Ніжині, об’явився граф — молодий, вродливий, що розхвилював усіх ніжинських панянок (Коч., І, 1956, 82).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 848.

вгору