РОЗХВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗХВАЛИ́ТИ, хвалю́, хва́лиш, док., перех. Дуже, надмірно хвалити кого-, що-небудь. Льонька Устюжанін.. так розхвалював Мишка, що тому стало ніяково (Збан., Таємниця.., 1971, 267); Він дуже добре і розумно розказував свій білет, і митрополит розхвалив і академію, і професорів, і студентів (Н.-Лев., І, 1956, 366).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 848.