РОЗТЯ́ГНУТО, присл. Надто повільно. Інженер говорив довго і розтягнуто (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 838.