РОЗТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТЯГТИ́ і РОЗТЯГНУ́ТИ, тягну́, тя́гнеш; мин. ч. розтя́г, ла́, ло́ і розтягн́ув, ну́ла, ло; док., перех.
1. Сильно натягуючи, робити довшим, ширшим, більшим за розміром. Стальну пружину можна стискувати й розтягувати (Фізика, І, 1957, 28); В кузню зазирнув Нестір, побачив: горно палає, Оверко щиросердно розтягує міх, видзвонює молот (Горд., II, 1959, 166); — Ото спідницю справив мені Карпо ік празнику! — сказала Мотря й.. обома руками розтягла широку спідницю на обидва боки (Н.-Лев., II, 1956, 293); // безос. По лиці Хомки зразу забігали якісь чудні смуги, то його кривило набік, то розтягало вподовж (Мирний, IV, 1955, 190); // Розпрямляючи, класти, розташовувати на чому-небудь; // Розсовуючи або розгладжуючи, робити тонким. Леонтій Жержеля сміявся тоненько, розтягаючи губи в ниточку (Вол., Місячне срібло, 1961, 175); Усміх, котрий перед тим розтягнув зморшки на лиці [тітки], так і застиг на обличчі… (Коцюб., І, 1955, 464).
Розтяга́ти (розтя́гувати, розтягти́, розтягну́ти) бая́н (гармо́нію, міхи́ бая́на, гармо́нії і т. ін.) — грати на баяні (гармонії і т. ін.), широко розсовуючи міхи. Партизани-баяністи інколи.. на повну силу міхів розтягували баяни (Збан., Крил. гонець, 1953, 43); Високий матрос розтягнув гармонь, почав тихо пісню (Корн., І, 1955, 45); Юний баяніст розтягнув міхи, і багатоголосий хор дружно підхопив пісню юних піонерів (Цюпа, На крилах.., 1961, 105).
2. Пошкоджувати (сухожилля, зв’язку і т. ін.) внаслідок падіння, удару, різкого, незручного руху і т. ін. Лежу сьогодні в ліжку, бо розтягла собі трохи якийсь мускул в нозі, впавши порядно (Л. Укр., V, 1956, 365).
3. Простягати, випрямляючи, випростуючи що-небудь. Сонце роз’яснювало каламутну воду в потоці,.. причеплене до дна зілля розтягало свої довгі.. галузки (Кобр., Вибр., 1954, 142); *Образно. Густі гарячі хвилі, обдавши Марка, почали шалено намотуватись на нього й розтягувати все тіло (Стельмах, Правда.., 1961, 9).
4. Розташовувати довгим рядом, розміщувати в одну лінію на значному протязі. Вже не треба було розтягувати вогневі засоби на кілометри по фронту, прикриваючи найдошкульніші місця. Сьогодні гарматам і мінометам було тісно (Гончар, III, 1959, 388); — Наполеон припустився помилки, розтягнувши комунікації (Кочура, Зол. грамота, 1960, 380); // Робити надто довгим. Вже, здається, дуже подібним є підпис. От тільки в кінці літеру «р» він розтягає, смикає вгору і потім якимись гачками тягне вниз (Хижняк, Тамара, 1959, 93); Про що ж ще написати Тобі? Я, правда, міг би до безмежності розтягати свого листа, розбавивши його сентиментальними фразами (Кол., Терен.., 1959, 185).
5. Подовжувати, робити тривалішим (час, строк дії, протікання чого-небудь, користування чимсь і т. ін.). Так, «люблю» ми не сказали, Ми все ждали, одкладали, Розтягали час,— Ми все думали-гадали,— Скаже хтось за нас (Олесь, Вибр., 1958, 273); Я мимоволі притихнув.. Андрій тим часом ходив спокійно по кімнаті, розтягаючи якусь нудотну розмову (Вас., II, 1959, 80); Не вмію я довго говорити, та й не люблю розтягувати того, що й так ясно для кожного (Кучер, Дорога.., 1958, 44); // Навмисне повільно, протяжно вимовляти (звуки, слова). Хлопчик голосив.. — Чого ти, Івасю? — питала мати.— Коня… ко-ня…— розтягаючи, одказав хлопчик (Мирний, І, 1954, 169); — Ну от, Ганно, повинна тобі сказати, що тут будеш і жити разом з Мотею,— розтягуючи слова, проспівала Марта Гаврилівна (Коз., Сальвія, 1959, 17); — Чого ж це ви самі носили сахар? Чи людей не було в сахарні, чи що? — сказала Маруся.— Та де там носив!..Записував у книги,— сказав Зануда.— Записували,— розтягла голос Маруся (Н.-Лев., III, 1956, 324).
6. Розносити, розбирати що-небудь одне за одним або частинами, у кілька прийомів, у різні місця. — Покликав [поміщик] поліцію, що силою повикидала бідноту, а на землянки закидали шнури і розтягали їх кіньми (Ірчан, II, 1958, 407); Цього дня приїхали [залужани] за пшеницею цілим обозом, стали розтягати інвентар: борони, рала, плуги, навіть сівалки (Тют., Вир, 1964, 369); Наприкінці минулого століття традиційне полювання на гренландських китів біля Шпіцбергена припинилося. Їх виловили майже повністю, і тепер туристи розтягують по домівках останні сумні сувеніри — китові кістки, якими усіяне тутешнє узбережжя (Наука.., 10, 1967, 25); Семенова сім’я, гуртом з сусідами, встигла вже розтягти маленький хлівчик, не давши вогневі перескочити на хату (Гр., І, 1963, 391); * Образно. Від часу до часу підіймався легкий вітер і розтягав хмари (Коб., Вибр., 1949, 316); // розм. Виносити, забирати потай частинами. Годувалось при хаті багато бідної.. батькової рідні, котра по батьковій смерті почала красти та розтягати.. добро (Фр., І, 1955, 12); — Усе життя батько його, як павук, кров із нас пив. А зараз син його на нашому горі наживається. Скільки того хліба розтяг із своїми прибічниками (Головко, II, 1957, 495); Після смерті Ярини княгиня Ольга якийсь час тримала ключі в своїх руках.. Дати ключі комусь з дворян боялась: молоді, ті самі, може, побояться, так інші за їхньою спиною все розтягнуть (Скл., Святослав, 1959, 102).
7. розм. Відтягати одне від одного; розбороняти. Розтріпаних і подертих, їх ледве розтягнув здоровий Свирид Мірошниченко (Стельмах, II, 1962, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 836.