РОЗТУРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розтурбува́ти. Котра козачка проходила, то все козачка розтурбована, у тривозі! (Вовчок, І, 1955, 359).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 835.