РОЗТОЧИ́ТИ¹ див. розто́чувати¹.

РОЗТОЧИ́ТИ² див. розто́чувати².

РОЗТОЧИ́ТИ³ див. розто́чувати³.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 829.