РОЗТОРОЩИ́ТИ, рощу́, ро́щиш, док., перех., діал. Розтрощити. Я сильний, віковічні скали розторощу, на землю повалю… (Фр., XI, 1952, 152).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 829.