РОЗТЛІ́ННІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. розтлі́нний. Прийомом різкої антитези показав Олекса Слісаренко в оповіданні «Алхімік» моральну розтлінність російського реакційного офіцерства, його зарозумілість, душевну черствість та грубість (Рад. літ-во, 10, 1965, 46).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 827.