РОЗТЛИ́ТЕЛЬ, я, ч. Той, хто розтліває кого-небудь; спокусник, розбещувач.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 826.