РОЗТИРА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. розтира́ти і розтира́тися. Розтирання.. жовтої охри було найтрудніше, і тут Ясько радо приймав мою поміч (Фр., IV, 1950, 211); Одна з них [бабусь] була певна, що тільки розтирання ноги.. може врятувати хлопця (Довга., VI, 1957, 88).

2. Рідка або напіврідка речовина, яку втирають у шкіру, розтираючи хворе місце. Скипидар використовується і для зовнішнього вживання (мазі, розтирання) (Наука.., 9, 1956, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 825.