РОЗСТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, РОЗСТИЛА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко РОЗСТЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗСТЕЛИ́ТИ, стелю́, сте́лиш і РОЗІСЛА́ТИ, розстелю́, розсте́леш, док., перех. Класти, розгорнувши, розправивши, розтягнувши по якій-небудь поверхні. Катря залазить на віз, розстеляє сіряк і сідає на ньому (Головко, II, 1957, 235); Ми вдвох носили килими до кімнат, розстеляли і розвішували по стінах (Сміл., Сашко, 1957, 164); Їй приснилось, ніби вона білить полотно на березі, розстелює його коло червоної калини (Н.-Лев., III, 1956, 331); Вранці Шовкун, ординарець Брянського, вносить казанок, ложки, розстилає рушник і нарізає на ньому хліб (Гончар, III, 1959, 27); Ад’ютант приніс карту і розстелив її на столику (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 73); Денис, незважаючи на сум’яття і тривогу, що охопила людей, розіслав під гарбою фуфайку і вкладався спати (Тют., Вир, 1964, 290); *Образно. [Мати:] Ніч розіслала сутінь шовкову, тиша свята навкруги (Лев., Драми.., 1967, 395); Кругом розстеляє над нею небо свої зоряні простори (Вас., І, 1959, 274); Природа всміхалася до них усім своїм єством, розстелювала перед ними з вершка полонини пречудовий вид (Фр., III, 1950, 16); // Розкладати, розтрушувати, розсипати тонким шаром по чому-небудь. Бере рибак трійчата-вила,— Траву на вилах просіва, Бо з черепашками ж трава. Просіявши її до краю, Суши́ть на сонці розстеляє (Нех., Ми живемо.., 1960, 104); Льон збирають у стадії ранньої жовтої стиглості. Відразу ж після підсихання соломку обмолочують на складних льономолотарках і розстилають (Хлібороб Укр., 4, 1968, 17); Мар’яна внесла свіжої з морозцем соломи, розстелила і запнула її саморобним в гречечку рядном (Стельмах, II, 1962, 400); // Поширювати, розносити де-небудь. Степан Васильович тихенько-тихенько розстеляє пісню над пшеницями (Стельмах, І, 1962, 582); *Образно. Все красномовство своє розстелив перед боярином Вініус (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 126).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 816.