РОЗСТАНО́ВЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розстанови́ти. Правильно розстановлений інвентар (тумбочки, стелажі тощо) запобігає зайвим рухам, заощаджує час (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 210); Скрізь без ладу розстановлені меблі: стільці, ослонці, канапи (Вас., ІІІ, 1960, 193).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 815.