РОЗСО́ЛЕННЯ, я, с., спец. Зменшення вмісту мінеральних солей у грунті. Радянські вчені почали вивчати способи розсолення грунтів ще в 30-х роках, коли було проведено багаторічні досліди в Голодному степу та. інших місцях (Хлібороб Укр., 10, 1969, 13); Користь рисосіяння полягає ще і в тому, що систематичне затоплювання солончакових грунтів прісною водою сприяє їх розсоленню і робить родючішими (Колг. Укр., 9, 1962, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 813.