РОЗСОКОРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док.

1. Почати сильно сокорити (про курей і індичок).

2. перен., розм. Швидко, жваво, безугавно заговорити.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 812.