РОЗСЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розсели́ти. Більше 10 тис. молдаван, рятуючись від помсти турецьких поневолювачів, залишили [в 1711 р.] батьківщину і перейшли у володіння Російської держави. Вони були розселені головним чином на Україні (Іст. УРСР, I, 1953, 329).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 801.