РОЗСВІТА́НОК, нку, ч., рідко. Те саме, що ро́зсвіт.

◊ На розсвіта́нку — те саме, що На ро́зсвіті (див. ро́зсвіт). Охрім Іванович на розсвітанку Виходить в поле, де блищить роса (Шпорта, Вибр., 1958, 78).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 801.